Новини ринку нерухомості

Чи часто вам доводиться замислюватися, що дає зареєстрована адреса проживання. Так звана "прописка" дозволяє користуватися деякими адмінпослугами та реалізувати ряд прав. Правда, тільки там, де ви зареєстровані.

За різними оцінками, близько 30% людей України живуть не за місцем реєстрації.

І є як мінімум 7 послуг, які вони не можуть отримати від держави там, де фактично проживають.

Хоча закони та Конституція України однаково гарантують дотримання прав і доступ до послуг всім громадянам країни.

Отже, якщо ви, як і 30% українців, живете в одному місці, а зареєстровані в іншому, то не зможете:

1. Оформити ID-карти та отримати інші паспортні послуги

У даний час новітніх технологій, коли закордонний паспорт можна оформити в будь-якому місці, свій перший паспорт громадянина України нового зразка - так звану ID-карту - людина отримує тільки за місцем реєстрації.

Про це говорить постанова Кабміну від 25 березня 2015 №302: документи для оформлення (в тому числі замість втраченого або викраденого), обміну паспорта подаються особою або його законним представником до територіального органу або територіального підрозділу Державної міграційної служби (ДМС), або Центру надання адміністративних послуг (ЦНАП) за зареєстрованим місцем проживання.

А якщо у вас не ID-карта, а старий паспорт книжечкою, то при досягненні вами 25-або 45-річчя доведеться до нього вклеювати нову фотографію. Теж "за пропискою".

2. Зареєструвати місце проживання своєї дитини

Зареєструвати своє місце проживання не просте завдання, але дорослі хоча б можуть вибирати, де їм "прописатися". З дітьми ситуація складніша.

Батьки зобов'язані зареєструвати місце проживання новонародженої дитини протягом трьох місяців з дня отримання свідоцтва про народження.

Процедура в цьому випадку максимально спрощена та за бажанням батьків або одного з них, документи для прописки новонародженого можуть бути подані через ЗАГС при проведенні держреєстрації народження. Але місце проживання дитини, а не досягла 14 років, може бути зареєстровано лише за адресою реєстрації його батьків. Якщо вони "прописані" за різними адресами, тоді місце проживання дитини реєструють разом із одним із батьків за письмової згоди другого. Дозвіл на прописку не потрібно, якщо місце проживання дитини визначено відповідною рішенням суду або рішенням органу опіки.

3. Віддати дитину в дитячий садок

Цього року міністерство охорони здоров'я офіційно відмовилося від принципу "до лікаря за пропискою", проголосивши медреформу. Одним із її результатів є можливість звернутися до обраного лікаря незалежно від місця реєстрації пацієнта.

Зате Міносвіти ввело принцип "до першого класу за пропискою".

Згідно з новими правилами зарахування, держава гарантує місце в школі, найбільш наближена до місця проживання сім'ї. Але якщо Закон України "Про освіту" не містить вимоги про підтвердженням місця проживання, до якого повинен бути наближена школа, то практика його застосування показує - найпростішим способом підтвердження для директорів шкіл стала саме "прописка" батьків. Досвід батьків нинішніх першокласників показує, що в вашому районі взагалі може не бути школи, тому що ви живете в новому житловому комплексі або в селі, віддаленому школи.

Або школа біля будинку пропонує низьку якість освіти. Або ви роками живете в районі без реєстрації місця проживання та вашій дитині відмовляють в прийнятті в школу, тому що за документами він нібито не живе поруч зі школою - тоді дитину можуть зарахувати за жеребом на вільне місце, якщо воно, звичайно, залишиться. У всіх цих випадках дитина без реєстрації місця проживання поруч зі школою ризикує взагалі не потрапити в перший клас.

4. Отримати пільги

Більшість видів соцдопомоги, виплати від державних соціальних гарантій, призначення пільг проходять за місцем проживання заявника. Майже у всіх випадках місце проживання повинно бути підтверджено реєстрацією. Наприклад, будь-які пільги для людей з інвалідністю, для учасників бойових дій та членів їх сімей надають "за пропискою". Місцеві пільги стосуються виключно жителів суспільства - тобто осіб, які в суспільстві зареєстровані.

Наприклад, так звану "картку киянина", яка дає певні додаткові пільги та знижки, може отримати тільки особа, зареєстрована і мешкає в Києві.

Хоча можливість призначення пільг і держдопомоги за місцем фактичного проживання, яке відрізняється від місця реєстрації, доведена, наприклад, практикою надання субсидії на оплату житлово-комунальних послуг. Її можуть призначати не тільки з урахуванням "прописаних" у житло людей, а й фактичних незареєстрованих мешканців. Так держава намагається справедливо розподіляти безповоротну фінансову допомогу, якої субсидії.

І тут реєстрацію місця проживання не вважають надійним критерієм, підтверджує факт проживання людини за певною адресою.

5. Проголосувати на місцевих виборах

Конституція України гарантує кожному громадянину право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнських та місцевих референдумах, вільно обирати та бути обраним в органи влади та органи місцевого самоврядування. Але брати участь у виборах міського або сільського голови, депутатів місцевих рад може тільки житель місцевої громади із зареєстрованим місцем проживання, згідно із законом "Про місцеві вибори".

Навіть якщо ви вже 20 років живете в Полтаві, але до сих пір зареєстровані в Житомирі, ви не зможете вибирати мера Полтави. Адже, за «пропискою», залишаєтеся частиною територіальної громади міста Житомир, місцевих політиків якого, може, і в очі ніколи не бачили.

Саме місцева влада, особливо в умовах децентралізації, отримали дуже багато можливостей - від заборони продажу пива до встановлення місцевих податків і зборів відповідно до Податковим кодексом України.

Місцева влада - це транспортна інфраструктура, дороги, школи, лікарні, садочки - це все, що стосується кожної людини, що проживає в суспільстві. Але кількість перерахованих елементів розраховують виходячи з кількості осіб, чиє місце проживання записано.

Бачите різницю? Наприклад, за офіційними даними, зараз у Києві "постійно проживає" (тобто записано) 290000 чоловік. Неофіційна цифра сягає чотирьохсот тисяч. Тобто інфраструктура міста розрахована не на реальну чисельність людей, які щодня користуються нею, а на кількість "прописаних".

6. Платити податки та подавати звітність, якщо ви приватний підприємець

За законодавством, реєстрація фізичної особи-підприємця відбувається за зареєстрованим місцем проживання. А єдиний податок, який зазвичай платять фізособи-підприємці, йде в місцевий бюджет. Отже, якщо ви живете і займаєтеся бізнесом у Полтаві, а зареєстровані в Луцьку, то ваш єдиний податок фінансує Луцьк. Хоча гроші з вашого податку логічно було б направляти в громаду, де ви живете, щоб вона могла забезпечити вам і вашій родині комфортне проживання тут і зараз. Щонайменше раз на три місяці вам необхідно подавати звітність і періодично робити звірку, і для цього може знадобитися їздити в податкову. І це треба буде робити в робочий день, звичайно, що викликає додаткові незручності.

7. Судитися, тобто бути учасником судового процесу

Незалежно від вашого статусу (позивач, відповідач, третя особа, свідок), судову повістку вам посилають за зареєстрованою адресою. Якщо місце проживання або місце роботи відповідача, третьої особи, свідка невідомі, їх можуть викликати в суд оголошенням на офіційному сайті судової влади України. Якщо ви живете за зареєстрованим місцем проживання, радимо уважно стежити за цим ресурсом https://court.gov.ua.

Адже якщо до вас подадуть позов, суд надсилає вам повістку за адресою реєстрації. Якщо ви там не проживаєте, можете і не дізнатися про те, що повним ходом йде судовий розгляд, у якому ви фігуруєте.

Уявіть, одного разу вашу машину зупиняють і ви дізнаєтеся, що вона арештована за рішенням суду (таке можливо, наприклад, у справах про стягнення коштів за кредитними зобов'язаннями). А ви про позов навіть і не знали, тому не могли ніяк захистити себе і представити свою позицію в суді.

Приблизно третина наших співгромадян не можуть реалізувати свої права, отримавши послуги там, де вони живуть. Тобто замість того, щоб бути простим і зручними механізмом обліку населення для кращого забезпечення його потреб, реєстрація місця проживання (яка до цих пір не позбулася радянської системи) стає тягарем для людей, обмежує їх у реалізації прав, а іноді - для тих хто виїхав з окупованих територій - взагалі позбавляє права (наприклад, брати участь в місцевих виборах). Тому система реєстрації місця проживання повинна бути змінена.

Зараз міністерство внутрішніх справ із залученням представників інших міністерств, громадських активістів та експертів працює над розробкою нової моделі реєстрації, яка дозволить кожному громадянину України реалізувати свої права та отримувати будь-які послуги там, де він живе. Це дозволить кожному стати повноправним членом місцевих суспільства, впливати на рішення їх повсякденному житті, а також забезпечить зручне користування всіма гарантованими державними послугами.